фіть

1) виг. Звуконаслідування, що означає посвист.

2) розм. Уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь. || Уживається як присудок для підкреслення швидкості, моментальності якої-небудь дії, руху.